Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)

Світ тісний. Він пов’язує долі князів і ковалів, відьом і лісовиків, християн, юдеїв і язичників, селян і воїнів. Він стирає межу між волинянами, деревлянами й полянами, тиверцями, сіверянами й уличами, білими хорватами й кочовиками Дикого Поля. Він роз’єднує сусідів та з’єднує шлюбними узами володарів далеких держав.

На зорі одинадцятого століття держава Великого князя Київського Володимира Святославича, як і більшість держав Європи, переживає період свого становлення… Владолюбний і жонолюбний володар ламає правічні звичаї племінних князівств, зосереджуючи контроль над величезною територією в стольному Києві, а своїх численних синів садовить по різних її землях – Руській, Верхній, Полоцькій, Мерянській тощо.

З цим не зовсім згідні двоє ровесників: син червенського князя Всеслав, котрий із природженого воїна стає ремісником-гончарем, і нащадок Володимира від нелюбої жони Рогніди, кульгавий Ярослав, який змушений набиратися політичного досвіду в далеких закутках Київської держави, серед неслов’янських племен і гонорових переселенців-словін.

Ярослав кидає виклик батькові, і відмовляється платити данину.

Конфлікт між батьком і сином сягає апогею, та все змінює раптова смерть Володимира…

Хто стане на бік Ярослава в новому коловороті міжусобної війни за Київ, а хто виявиться ворогом? Чи зможе шведська королівна Інґіґерд забути колишнього нареченого та прийняти долю дружини володаря, який ще має завоювати собі престол? Як далеко сягне підтримка цісаря Священної Римської імперії? За що загинув князь Борис та до чого тут перстень княгині Ольги?

Історичний роман молодої української письменниці крізь призму людей, відомих і не дуже, оповідає про становлення підвалин української державності й водночас – про народження ідеї європейської спільності, започаткованої політикою Оттона Великого та Ярослава Мудрого.

Звідси бере свій початок і феномен України – слов’янської та християнської, мононаціональної держави за формою, проте поліетнічної й поліконфесійної за змістом.
І Україна, і Європа мають спільну визначальну рису – готовність бути домом для кожного, хто прийме їхні звичаї.

КНИГА ВИЙШЛА