Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/

КНИГА ВИЙШЛА 

Оновлене видання класичної праці польського історика Александра Гейштора на тему міфології слов’ян в дохристиянський період.

Взявши цю книжку до рук, читач зможе знайти в ній цілісну картину слов’янських релігійних уявлень у давній час та в добу Раннього Середньовіччя, до прийняття слов’янами християнства й навіть пізніше, коли численними були випадки взаємонакладання старої та нової релігії. Співіснування традиційних і запозичених вірувань, злиття їх у єдиній культурі й суспільній свідомості розпочалося багато століть тому й триває зараз. Пускання вінків на воду й розпалювання вогнищ у ніч на Івана Купала, обряд довкола останнього колоска на полі, закликання дощу під час посухи — усе це стверджувало й виражало сакральне ставлення до явищ, що оточують людей і творяться ними.

Загальною темою книжки є слов’янська релігія. Однак автор зосереджується передусім на висвітленні, безсумнівно, її найважливішого складника — міфології доби пізнього язичництва, сліди якої можна було спостерігати протягом тривалого часу після його занепаду. Завдяки міфології як найбільш значущому елементу релігії можемо зрозуміти систему уособлень, алегорій і символів, через які оприявнювалося співвідношення людини й довкілля. Такі надзвичайно складні навіть для наших сучасників явища слов’янські та неслов’янські народи пояснювали в легендах і переказах.

Один дослідник висловився доволі песимістично: “Історія досліджень релігії слов’ян є історією розчарувань”. У своїй книзі автор заперечив це твердження.

Основні розділи книги

– Огляд історіографії
– Слов’янський пантеон у світлі нової порівняльної міфології
– Слов’янські племена у стародавню добу
– Основні боги та центральні міфи. Перун, Велес та інші.
– Міфи про створення світу і збереження світопорядку
– Боги сонця і вогню. Сварог, Радогост, Дажбог і ін.
– Менші боги. Хорс, Стрибог, Симаргл і ін.
– Людське суспільство, господарство й земля у міфології.
– Культові інституції. Священні місця.
– Міфологія обрядів календарного циклу
– Духи і демони. Водяні духи, душі померлих, лісові духи, духи дому, поля та ін.
– Розвиток слов’янських вірувань. Різночасові нашарування і їхнє взаємопроникнення.