Унікальна знахідка українських істориків: присяга Полтавського полку січня 1670 року

Українські історики продовжують відкривати документи, здатні суттєво змінити наші знання про населення Гетьманщини XVII століття. Однією з найцікавіших знахідок останніх років може стати присяга Полтавського полку, складена у січні 1670 року.

На перший погляд це звичайний урядовий документ доби Руїни. Проте його значення може виявитися набагато ширшим. Якщо попередні висновки підтвердяться, перед дослідниками постане джерело, яке допоможе поєднати відомі документи середини XVII століття з найдавнішими масовими переписами Полтавського полку XVIII століття.

Фрагмент нововиявленої присяги Полтавського полку січня 1670 року із згадкою полтавського полковника Филона Гаркуші.

Чому виникла ця присяга

Після повстання 1668 року та загибелі гетьмана Івана Брюховецького ситуація на Лівобережжі залишалася напруженою. Полтавський, Миргородський та Гадяцький полки тривалий час відмовлялися визнавати владу московського царя.

Лише у січні 1670 року московському уряду вдалося домогтися нового присягання населення цих територій. Саме тоді було створено документ, який сьогодні привертає увагу істориків.

Можливий міст між XVII та XVIII століттями

Для історії Полтавського полку особливе значення мають кілька великих поіменних документів.

Першим є Реєстр Війська Запорозького 1649 року, який зафіксував козаків після Зборівської угоди.

Другим важливим джерелом стали присяжні книги 1654 року, складені після Переяславської ради.

Далі для багатьох населених пунктів Полтавщини виникає тривалий документальний розрив. Найранішими масовими поіменними джерелами Полтавського полку, які широко використовуються сьогодні, є компути 1718 та 1721 років, а також ревізії 1720–1730-х років.

Саме тому присяга 1670 року може стати унікальною ланкою між поколіннями.

Фактично вона здатна поєднати людей, відомих нам із документів 1649 та 1654 років, із населенням Полтавського полку початку XVIII століття. Для генеалогії це відкриває можливість простежувати окремі родини протягом майже сімдесяти років.

Що містить документ

За попередніми даними, документ займає близько 99 аркушів, списаних з обох боків у два стовпчики.

Серед уже виявлених підрозділів зустрічаються:

• Полтавські сотні
• Білоцерківська сотня
• Старосанжарська сотня
• Новосанжарська сотня
• Білицька сотня
• Кобеляцька сотня
• Бурківська сотня
• Ковалівська сотня
• Гадяцька сотня
• Опішнянська сотня

Ймовірно, після завершення опрацювання перелік сотень буде значно ширшим. Уже зараз можна припускати, що документ охоплював практично весь Полтавський полк, а також принаймні частину Гадяцького полку.

Козаки, міщани та духовенство

Однією з найцікавіших особливостей документа є його структура.

У списках окремо подано козаків та окремо міщан. Це дозволяє досліджувати не лише військовий стан, а й цивільне населення полкових міст і містечок.

Ще більш цінною є наявність духовенства. Наприкінці кожної сотні містяться підписи священників відповідних населених пунктів.

Фактично перед нами може бути один із найдавніших і наймасовіших документів, де духовенство Полтавщини представлене настільки широко. Для багатьох населених пунктів це можуть бути найраніші відомі сьогодні згадки місцевих парафій та їхніх священників.

Нові перспективи для генеалогії

Для генеалогів ця знахідка може мати виняткове значення.

Якщо документ буде повністю опрацьований та опублікований, він дозволить поєднати дані Реєстру Війська Запорозького 1649 року, присяжних книг 1654 року та компутів Полтавського полку XVIII століття.

Для багатьох родин Полтавщини це відкриє можливість простежувати історію предків протягом кількох поколінь — від доби Богдана Хмельницького до початку XVIII століття.

Саме тому присяга 1670 року може стати одним із найважливіших джерел для дослідження населення Полтавського полку другої половини XVII століття.

Документ, який ще чекає на свої відкриття

Наразі дослідники лише розпочинають роботу з матеріалом. Уже перший перегляд показує величезний потенціал джерела для вивчення історії Полтавського полку, Гетьманщини та українських родин XVII століття.

Не виключено, що після повного опрацювання присяга Полтавського полку 1670 року стане одним із найважливіших опублікованих документів з історії Лівобережної України доби Руїни та відкриє тисячі нових імен, які понад три століття залишалися прихованими в архівних фондах.

Чи потрібне видання цього документа?

Попереднє знайомство з присягою Полтавського полку 1670 року показало, що перед нами може бути одне з найважливіших джерел з історії Полтавщини другої половини XVII століття.

Проте повна підготовка такого видання потребує величезної роботи. Необхідно здійснити наукове опрацювання документа, розшифрування складного рукописного тексту XVII століття, підготувати коментарі, покажчики імен, географічних назв та історичні примітки. За попередніми оцінками, робота над проєктом може тривати від двох до трьох років.

Саме тому ми хочемо зрозуміти, наскільки цей документ цікавий історикам, генеалогам, краєзнавцям та всім, хто досліджує історію Полтавщини.

Якщо ви вважаєте, що присяга Полтавського полку 1670 року повинна бути опублікована окремим науковим виданням, залиште коментар під цією статтею.

Ми прийняли для себе просте рішення: якщо під статтею збереться 100 коментарів із підтримкою видання цього документа, Видавництво РВВ розпочне підготовку повноцінної наукової публікації присяги Полтавського полку 1670 року.

Можливо, саме ваш коментар стане одним із тих, що допоможуть повернути до наукового обігу унікальне джерело з історії Полтавського полку, Гетьманщини та українського козацтва XVII століття.